Фрідріх-Карл Рабе фон Паппенгайм

Фрідріх-Карл Рабе фон Паппенгайм
нім. Friedrich-Carl Max Georg Rabe von Pappenheim
Народився	5 жовтня 1894(1894-10-05) Мюнстер, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	9 червня 1977(1977-06-09) (82 роки) Uentropd, Гамм, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Автограф
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Лицарський Хрест I класу ордена Білої Троянди Кавалер ордена Орлиного хреста 3 класу (Естонія) Офіцер ордена Корони Італії Орден Білого орла (Сербія) Офіцер ордена Оранських-Нассау

Фрідріх-Карл Макс Георг Рабе фон Паппенгайм (нім. Friedrich-Carl Max Georg Rabe von Pappenheim; 5 жовтня 1894, Мюнстер — 9 червня 1977, Гамм) — німецький офіцер і дипломат, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія

Виходець із давнього вестфальського роду. Син генерал-майор Прусської армії Вальтера Рабе фон Паппенгайма (1862–1941) і його дружини Шарлотти, уродженої фон Віцендорфф (1868–1935). 2 серпня 1914 року поступив на службу в армію. Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері.

1 листопада 1933 року переведений в Імперське військове міністерство 1-м офіцером Генштабу групи аташе армійського відділу, потім — у відділі іноземних армій. З 1 жовтня 1937 року — військовий аташе в Брюсселі і Гаазі. З жовтня 1940 року — командир 463-го піхотного полку. З жовтня 1941 по 8 жовтня 1943 року — військовий аташе в Будапешті, після чого відправлений у резерв ОКГ і пройшов курс командира дивізії. З 13 грудня 1943 по 17 квітня 1945 року — командир 97-ї єгерської дивізії.

8 травня взятий в полон американськими військами, 1 червня переданий радянській владі. В жовтні 1955 року звільнений і повернувся в Німеччину. В 1956 році поступив на державну службу. 1 жовтня 1967 року вийшов на пенсію.

Сім'я

10 березня 1920 року одружився з баронесою Гільдегард фон дер Рекке-Юнтроп (1897–1973). В шлюбі народились сини Гюнтер (грудень 1920) і Буркгард (серпень 1931).

Звання

• Фанен-юнкер (2 серпня 1914)
• Фанен-юнкер-унтер-офіцер (20 жовтня 1914)
• Фенріх (24 грудня 1914)
• Лейтенант (26 квітня 1915)
• Обер-лейтенант (1 вересня 1923)
• Ротмістр (1 квітня 1928)
• Майор (1 лютого 1935)
• Оберст-лейтенант (1 січня 1938)
• Оберст (1 листопада 1940)
• Генерал-майор (8 серпня 1943)
• Генерал-лейтенант (1 липня 1944)

Нагороди

• Залізний хрест
  • 2-го класу (12 січня 1915)
  • 1-го класу (19 квітня 1917)
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург)
  • 2-го класу (28 травня 1917)
  • 1-го класу (12 червня 1917)
• Хрест «За вірну службу» (Шаумбург-Ліппе)
• Німецький імперський спортивний знак в сріблі (31 серпня 1931)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Орден Білої троянди (Фінляндія), лицарський 1-го класу (6 вересня 1937)
• Орден Орлиного хреста 3-го класу (Естонія) (30 жовтня 1937)
• Орден Корони Італії, офіцерський хрест (26 листопада 1937)
• Орден Білого орла (Сербія), офіцерський хрест (20 січня 1938)
• Орден Вази, командорський хрест (Швеція) (17 лютого 1938)
• Орден Оранських-Нассау, офіцерських хрест (Нідерланди) (19 лютого 1938)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 червня 1940)
  • 1-го класу (10 квітня 1941)
• Відзначений у Вермахтберіхт (22 фютого 1944)
• Німецький хрест в золоті (8 листопада 1944)
• Лицарський хрест Залізного хреста (30 квітня 1945)

Література

• Erinnerungen des Soldaten und Diplomaten 1914-1955, in: „Soldatenschicksale des 20. Jahrhunderts als Geschichtsquelle“, Biblio Verlag, Osnabrück 1987, ISBN 3764814934
• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S. 148
• Veit Scherzer: Die Ritterkreuzträger 1939-1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 609.
• Tobias van Gent: Het falen van de nederlandse gewapende neutraliteit, september 1939 - mei 1940, S. 551f.